Наші пастори
Станіславов В’ячеслав Анатолійович
06 квітня 1984 року народився в невеличкому містечку Дунаївці, що на Хмельниччині. Під час навчання в школі паралельно навчався в Дунаєвецькому регіональному Біблійному коледжі на факультеті «Сурдо-перекладача». Ще зі шкільних років в церкві перекладав для нечуючих людей.
Свідоме покаяння і рішення слідувати за Господом відбулося в літку 1997 року, в таборі для нечуючих дітей. Після закінчення коледжу на сурдо-перекладача, сім’я Присяжнюків запросили до праці в таборі, бути лідерами для цих дітей. Саме там Господь торкнувся серця, що стало поворотним моментом, і це вплинув на все подальше життя.
Після здобуття середньої освіти в школі, в 2001 році вступив на навчання в Кам’янець-Подільський в Індустріальний технікум на спеціальність «Електрик, монтаж та експлуатація електроспоруд», де після 3 років навчання отримав диплом молодшого спеціаліста. Також закінчив комп’ютерні курси, щоб краще розуміти комп’ютери, які тільки починали входили в життя суспільства.
Навчаючись в технікумі, Бог посилав глухих людей. Спілкуючись з ними В’ячеслав закликав приходити в церкву, де їм перекладав. В цей час систематично відвідував інтернати, де навчалися нечуючі діти, проводив Біблійні уроки і різне дозвілля. Навчаючись на 2 курсі в технікумі, Бог дав бажання також вступити в Інститут Індуктивного вивчення Біблії, яке проходило на базі Дунаєвецького Коледжу. Навчання в Інституті тривало 5 років.
Після завершення навчання в технікумі 2003 році вступив в Чернівецький Національний Університет ім.Федьковича, на спеціальність «Радіотехнік», по закінченню якого отримав диплом магістра.
Навчаючись, Бог так скерував життям, що почав відвідувати центральну помісну церкву ЄХБ. Тут, вперше Бог побудив до відповідального служіння по організації праці серед нечуючих людей, яке на той час вже налічувалося близько 30 людей. Звершуючи це служіння організовував курси для перекладачів, щоб більше людей були задіяні до цього служіння. Організував групи по вивченню Слова Божого для глухих. З командою, що утворилася, відвідували 2 школи інтернат що знаходилися в місті. На території шкіл проводили Біблійні уроки, табори та різне дозвілля, в місті християнські клуби, спортивні клуби для підлітків та молоді, а влітку відпочинки в Карпатах.
Так як любив співати і грав на гітарі, створив музичний гурток яким славили Господа і в помісній церкві, і за її межами. Розуміючи як Бог веде і будучи під позитивним враженням від самого міста Чернівців, вирішив далі навчатися. Було прийнято рішення вступити ще в цей же Університет, на спеціальність «Енергетик», згодом отримавши диплом спеціаліста. Друга вища освіта була вже платною, тому після пар приходилося підзаробляти знаходячи паралельно собі роботу. Працював в друзів в продуктовому магазині, згодом на Машинобудівному заводі по спеціальності «електрик». В зимовий час продавав чебуреки і картошку фрі на площі.
Після 7,5 років навчання в Чернівцях, в 2010 році повернувся назад в рідне місто Дунаївці. Ще в останній рік навчання, Бог давав певний неспокій та бажання молитися за Хмельницький, за нечуючих людей які там ще не знають Бога. Проживаючи в Дунаївцях працював на Арматурному заводі слюсарем. Після роботи почав відвідувати Хмельницький, познайомився з Директором школи для глухих дітей, де був запрошений викладати дітям «Християнську етику». Маючи в цьому Боже благословіння, в Хмельницькому організував курси жестової мови, щоб далі з командою можна було працювати для глухих людей в місті.
Ректором Коледжу, який, на той час був Мельник А.М. було запропоновано відкрити при коледжі факультет «сурдопедагогіки» щоб навчити всіх бажаючих жестової мови, що й було зроблено. Додатково навчався в Пуще Водиці на підвищення кваліфікації де отримав свідоцтво «Перекладача жестової мови» державного зразка. Познайомившись з чудовою дівчиною Наталією, яка вивчала жести та з якою разом несли служіння в Хмельницькому: 18 червня 2011 року одружився і вже переїхали проживати в Хмельницький. Разом з Наталією продовжили працю з нечуючими людьми в місті.
Проживаючи в Хмельницькому, вступив в Хмельницький Регіональний Біблійний Коледж навчатися на проповідника. Згодом в Ірпінську Семінарію на сертифікатну програму «перекладача жестової мови».
23 червня 2013 був рукопокладений на дияконське служіння в Хмельницькій церкві ЄХБ «Дім Євангелія», а вже 11 червня 2019 року був рукопокладений на пастора.
21 травня 2023 року разом з дружиною закінчили факультет сімейного служіння на базі Хмельницького Регіонального Біблійного Коледжу для подальшої праці з сім’ями.
Сім’я В’ячеслава: кохана дружина Наталія, а також дітки: Мілана, Даніела, Еліна та Домінік.
Улюблений текст з Біблії: Дії 1:8 – «Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі.»
Ладанський Андрій Володимирович
Народився 22 жовтня 1977 року у м.Хмельницький.
Після завершення навчання в загальноосвітній школі, в 1994 році вступив на навчання в Національну Академію внутрішніх справ і до 2003 року працював в правоохоронних органах. Згодом працював в деяких бізнес структурах на керівних посадах і, зрештою, заснував власну фірму, яка надає послуги в зовнішньо-економічні сфері до сьогоднішнього дня.
До 2010 року був переконаним, але формальним християнином, аж поки не познайомився з релігійною громадою помісної церкви ЄХБ “Дім Євангелія”. В церкві отримав можливість вивчати Слово Боже і набув собі нових близьких друзів з числа відроджених братів. За іронією долі цими братами виявились колишні злочинці і наркомани. Андрій Володимирович, як колишній правоохоронець по-особливому відчув силу Божої любові саме через цих братів і ще тоді разом розпочали служіння духовної реабілітації для осіб, залежних від шкідливих звичок.
В 2017 році був рукопокладений на дияконське служіння в церкві “Дім Євангелія”, м. Хмельницький. В 2018 році вступив на навчання на пасторський факультет Української Баптистської Теологічної Семінарії (м. Львів), який згодом успішно закінчив в 2022 році.
В 2019 році рукопокладений на пасторське служіння церкви “Дім Євангелія”, м. Хмельницький.
Наразі відповідальний за соціальне служіння церкви: реабілітаційний центр, служіння дітям з сімей, що переживають важкі обставини життя, а також дияконське служіння, навчання проповіді.
В 2001 році одружився з Людмилою. Виховують троє синів Андрія, Олександра і Володимира. Старший Андрій одружився, тому мають і дочку Настю.
Особистий пріоритет – приготувити своє серце для пізнання волі Бога і навчити людей слідувати за Батьком Небесним і передати їм закоханість Словом Божим.
Значущий вірш з Біблії: Римлянам 12:1-2:”Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу, і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, добро, приємність та досконалість”.